Незважаючи на безумовно позитивну роль сучасних комунікаційних засобів та Інтернету, існують певні ризики у використанні інформаційних технологій. Особливу небезпеку незахищений інформаційний простір приховує для дітей. Інтернет може містити інформацію агресивного чи соціально небезпечного змісту. А надання переваги віртуальному світу перед реальним справляє негативний вплив на психіку і здоров’я дитини та може погіршити не тільки зір, поставу та сон, але й викликати тривожність, дратівливість, соціальну дезадаптованість і узалежнену поведінку.
Залежність, адикція (від англ. addiction - схильність) – одна з форм деструктивної поведінки, яка виражається в прагненні до відходу від реальності шляхом зміни свого психічного стану за допомогою прийому деяких речовин або постійної фіксації уваги на певних предметах або активностях (видах діяльності), що супроводжується розвитком інтенсивних емоцій. Цей процес настільки захоплює людину, що починає керувати її життям.
Проблема комп'ютерної залежності - це ще й проблема втрати довіри. Якщо людину обманювали або зраджували (у його розумінні), то він буде намагатися уникати повторення негативного досвіду, тобто буде вибирати ті відносини, які захистять його від негативних переживань. Участь у віртуальному світі дозволяє дітям і підліткам розслабитися й абстрагуватися від психологічних проблем у реальному світі, але це відбувається лише на момент перебування у віртуальному просторі.
Внаслідок цього людина намагається жити у віртуальному світі, де все можливо, усе дозволено, де він сам установлює правила гри. Для підлітка дуже важливе освоєння особистісного простору, межі якого він підкреслює, захоплення молодіжною музикою, підвищеною увагою до своєї зовнішності, прикраси своєї кімнати, велосипеда або комп'ютера. Він не визнає життєвого стилю дорослих і створює свій. Він хоче виділитися, заявити про себе, всім своїм видом показати, що він дорослий, самостійний і неповторний.
Для самоствердження підліткові вже не треба демонструвати витривалість і фізичну силу звичними методами. Зараз саме компетентність у комп'ютерній сфері визначає статус, визнання й безсумнівний авторитет у середовищі однолітків. У житті підлітка спілкування з комп'ютером стає лідируючим, коло інших інтересів звужується. Зацікавленість й емоційне пожвавлення в бесіді виникає лише при порушенні комп'ютерної теми: у цей момент підліток перетворюється - у нього частішає подих, з'являється блиск в очах. Діалог перетворюється в монолог.
Відзначаються труднощі засипання, надмірна екзальтація. Спроби батьків обмежити спілкування підлітків з комп'ютером викликають бурхливу реакцію протесту. При змушеній перерві виникає почуття спустошеності, нудьги. Істотно те, що рольові ігри в дитячому віці є частиною пізнавальної діяльності людини. Гра типова для цього віку, й через неї підлітки несвідомо задовольняють потребу в пізнанні навколишнього світу. Виявлені й експериментально підтверджені негативні зміни поводження в підлітків захопливими комп'ютерними іграми, незважаючи на те, страждають вони комп'ютерною залежністю, чи ні.
Форми залежності від сучасних телекомунікаційних технологій:
Інтернет-адикція нав’язливе бажання увійти до Інтернету, знаходячись офф-лайн, і нездатність вийти з Інтернету, будучи он-лайн;
Ітернет-мобільна адикція доступ в Інтернет-мережу з мобільного телефону;
Аудіо/відео-адикція прослуховування музики на аудіоплеєрі, чи перегляд відеокліпів на відеоплеєрі;
Телевізійна адикція залежність від надмірного перегляду новин, серіалів чи будь-яких передач чи фільмів;
Гаджет-адикція - пристрасть до володіння конкретним мобільним обладнанням, приладом, що має вихід в Інтернет: стільниковим телефоном, смартфоном, комунікатором, міні-комп’ютером і залежність від його використання.
Кібероніоманія - прагнення здійснювати нові покупки в інтернет-магазинах без необхідності їхнього придбання і врахування власних фінансових можливостей, нав'язливе бажання участі в аукціонах;
Кіберсексуальна залежність непереборний потяг до обговорення сексуальних тем на еротичних чатах, відвідування порнографічних сайтів і занять кіберсексом;
Кіберкомунікативна залежність спілкування в чатах, участь у телеконференціях;
Оn-line-гемблінг гіперзахопленість індивідуальними та/або мережевими он-лайн іграми;
Оn-line-лудоманія патологічна схильність до азартних ігор у віртуальних казино.
Чільним фактором, завдяки якому всі ці явища одержали широке поширення, є анонімність особистості в Мережі.
Що робить Інтернет притягальним як засіб "відходу” від реальності?
– Можливість анонімних соціальних інтеракцій (тут особливе значення має почуття безпеки при здійсненні інтеракцій, включаючи використання електронної пошти, чатів, ICQ і т.п).
– Можливість для реалізації представлень, фантазій зі зворотним зв'язком (у тому числі можливість створювати нові образи "Я"; вербалізація представлень і фантазій, не можливих для реалізації в звичайному світі, наприклад, кіберсекс, рольові ігри в чатах і т.д.).
– Надзвичайно велика можливість пошуку нового співрозмовника, що задовольняється практично будь-яким критеріям (тут важливо відзначити, що немає необхідності утримувати увагу одного співрозмовника – тому що в будь-який момент можна знайти нового). Симптоми Інтернет-залежності:
1. Нав'язливе бажання перевірити e-mail.
2. Постійне очікування наступного виходу в Інтернет.
3. Людина надає перевагу віртуальному спілкуваню, ніж спілкуванню з друзями і близькими.
4. Інформаційне перевантаження - непереборне бажання пошуку інформації в Інтернеті або веб-серфінг.
5. Прагнення грати в мережеві ігри, прихильність до он-лайн-аукціонів та Інтернет-магазинів.
Психологічні та фізичні симптоми Інтернет-залежності
Доктор М. Орзак виділила наступні психологічні і фізичні симптоми, характерні для патологічної Інтернет-залежності: Психологічні симптоми: 1. Гарне самопочуття або ейфорія за комп'ютером. 2. Неможливість зупинитися. 3. Збільшення кількості часу, проведеного за комп'ютером. 4. Зневага родиною і друзями. 5. Відчуття порожнечі, депресії, роздратування не за комп'ютеро
6. Неправда роботодавцям або членам родини про свою діяльність
7. Проблеми з роботою або навчанням. Фізичні симптоми: 1. Синдром карпального каналу (тунельна поразка нервових стовбурів руки, зв'язана з тривалою перенапругою м'язів). 2. Сухість в очах. 3. Головні болі по типу мігрені. 4. Болі в спині. 5. Нерегулярне харчування, пропуск прийомів їжі. 6. Зневага особистою гігієною. 7. Розлад сну, зміна режиму сну.
Ознаки комп’ютерної психологічної залежності
Дослідники психологічної залежності вважають, що дитину в комп’ютерній грі особливо приваблюють такі моменти:
– наявність власного інтимного світу, в який більше нікому немає доступу;
– реалістичність процесів у комп’ютерному світі; – Необмежений доступ до інформації ("інформаційний вампіризм”) (займає останнє місце в списку, тому що в основному небезпека стати залежним від Всесвітньої Павутини підстерігає тих, для кого комп'ютерні мережі виявляються, чи ледве не, а іноді і єдиним засобом спілкування).
– повне абстрагування від навколишнього;
– відсутність відповідальності;
– можливість виправити будь-яку помилку шляхом багаторазових повторень гри з початку;
– можливість самостійно приймати будь-яке рішення (в межах правил гри).
Треба зазначити ще одну особливість взаємодії дитини з комп’ютером, яка зумовлює порушення міри цієї взаємодії. На відміну від занять спортом або рухових ігор, грати з комп’ютером можна значно довше, оскільки фізичне навантаження на м’язи мінімальне і відчуття втоми, яке сигналізує про вичерпність сил, з’являється значно пізніше, ніж під час гри, наприклад, у футбол. Відтак через відсутність своєчасних сигналів від м’язів надмірне навантаження комп’ютерною діяльністю, спілкування в Інтернеті або комп’ютерними іграми призводить до перевантаження мозку, зору, хребта, підвищення артеріального тиску, що негативно впливає на психіку дитини.
Як розпізнати початок виникнення комп’ютерної залежності у дитини?
У науковій літературі, присвяченій проблемам комп’ютерної залежності, серед головних ознак, що свідчать про її початок, наводять такі: – небажання облишити роботу або гру на комп’ютері; – роздратування, прояв агресивності через вимушені відволікання;
– нездатність або небажання спланувати заздалегідь кінець роботи або гру на комп’ютері; – надмірні стосовно статків сім’ї грошові витрати на постійне оновлення програмного забезпечення та пристроїв комп’ютера, всілякі добування грошей (навіть крадіжки) для купівлі нових ігор або відвідування ігрових залів; – забування про домашні справи, навчання, домовленості зустрічі упродовж роботи або гри на комп’ютері; – нехтування власним здоров’ям, гігієною і сном на користь спілкування з комп’ютером; – готовність задовольнятися нерегулярним, випадковим харчуванням, не полишаючи комп’ютера; – відчуття емоційного піднесення під час роботи або гри на комп’ютері; – обговорення комп’ютерної тематики з усіма, хто хоча б трохи знається на цьому. Таким чином, за допомогою цих ознак комп’ютерної психологічної залежності батьки можуть своєчасно розпізнати її початок у дитини і звернутися за допомогою до психолога.
Профілактика комп’ютерної та Інтернет-залежності. Де шукати захисту? Що конкретно робити?
З небезпечним контентом на конкретних сайтах ще можливо боротися. Зокрема, Центр «Ла-Страда-Україна» підтримує електронну «гарячу» лінію з протидії дитячої порнографії в Інтернеті - www.internetbezpeka.org.ua . Там можна анонімно залишити адресу сайту і повідомити, який саме підозрілий контент ви побачили. Експерти та юристи «Ла-Стради» перевірять ресурс, і якщо він дійсно небезпечний, то будуть вживати заходів, аби вилучити контент.
Однак контролювати он-лайн спілкування дитини надзвичайно складно, навіть якщо заблокувати конкретні сайти і припустити дивовижну ситуацію з відсутністю відверто небезпечного контенту. Проблемою може бути і психологічний аспект – небажання дитини щось розповідати, адже діти соромляться говорити про такі речі: якщо, наприклад, хтось запропонував щось непристойне, то дитина це може тримати в собі.
Тому у батьків виникає одне запитання: що конкретно робити?
По-перше, потрібно розповісти дітям елементарні принципи безпеки в інтернеті. Найголовніше правило, яке діти мають знати напам’ять: не повідомляти особисту інформацію незнайомим людям – адресу, телефон, місце навчання чи прогулянок. І не зустрічатися з віртуальними знайомими, або принаймні попереджати батьків, куди і з ким дитина збирається йти.
По-друге, існує жорсткий метод – це числені електронні системи батьківського контролю. Найпростіший варіант –вбудована система контролю у Windows7, до якої вже нічого додатково завантажувати не потрібно. За допомогою цієї системи можна заблокувати сайти чи програми, поставити обмеження у часі, так що дитина не зможе в певні години сидіти в інтернеті. (Це все потрібно робити з облікового запису адміністратора, а для дитини створити власний обліковий запис). Можна також налаштувати систему так, що дорослий побачить у відсотковому співвідношенні, як часто та на які сайти заходить дитина.
Однак, чи встановлювати такий електроний батьківський контроль чи ні – це вже вибір кожної родини. Можливо, він і буде ефективним в певних моментах. Але ж сама дитина точно не зрадіє, коли не зможе зайти в інтернет у звичний час або коли не завантажиться улюблений Вконтаке, і така жорстка заборона може
Comments